блищати — щу/, щи/ш, недок. 1) чим і без додатка. Світитися яскравим світлом; сяяти. || Давати блиск, бути блискучим. || Вирізнятися білизною, блиском (про очі, зуби, тіло); біліти; лисніти. 2) перен. Вражати зовнішнім блиском, пишністю … Український тлумачний словник
блищати — [блиешча/тие] шчу/, шчи/ш, шчиемо/, шчиете/; нак. шчи/, шч і/т … Орфоепічний словник української мови
блищати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виблискувати — ую, уєш, недок. 1) Яскраво сяяти, світитися переливчастим світлом. || Раз у раз спалахувати. 2) Раз у раз блищати, яскраво переливатися, відбиваючи проміння, світло. || чим. Раз у раз блищати якоюсь своєю частиною, окремою деталлю і т. ін. || чим … Український тлумачний словник
світити — I (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо випромінювати світло), світитися, горіти, променіти, променітися, променитися, промінитися, зоріти; мерехтіти, блимати, мигтіти, мріти, іскритися, тремтіти, тріпатися, мигати, полискувати, ряхтіти… … Словник синонімів української мови
висвічуватися — ується, недок. 1) Яскраво світитися; сяяти, блищати. 2) Робитися видним, починати яскраво світити; сяяти, блищати. 3) карт. Показуватися, відкриватися (про козирну карту) … Український тлумачний словник
грати — гра/ю, гра/єш, недок. 1) перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому. Впливаючи на чиї… … Український тлумачний словник
зблискувати — ує, недок. 1) без додатка і чим. Час від часу раптово спалахувати вогнем. || Світити, сяяти переливаючись. || Час від часу блищати, виражаючи збудження (про очі). || чим, перен. Набирати час від часу якогось виразу – гніву, веселості, цікавості і … Український тлумачний словник
лисніти — і/є, недок., чим, від чого і без додатка. Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню). || Яскраво відсвічувати, сяяти, блищати … Український тлумачний словник
променіти — і/є, недок. Випромінювати яскраве світло; світити. || Відбиваючи світло, сяяти; блищати на сонці. || Пломеніти, майоріти (у 2 знач.). || чим і без додатка, перен. Світитися внутрішнім світлом (про очі); блищати, сяяти. || перен. Переповнювати… … Український тлумачний словник
